Коли я буду вже старий,
То буду хрін на все ложити.
Не буду важко працювати
І стрімголів кудись спішити.
Запущу бороду та вуса,
Щоб кожен день їх не голити.
Поволі сяду на порозі
І буду люльку в смак курити.
Вірші писатиму, казки,
В думках минуле ворошити.
А ще бурчатиму під ніс,
Що не уміють в світі жити.
Поради пхатиму свої,
Хоч знаю всім на них ложити.
І буду вредним дідуганом,
Бо ж важко буде догодити.
Та завжди скажу що не так
І знаю краще як зробити.
На власний розсуд як колись,
Коли хотілось щось робити.
А так у вуса побурчу,
Бо ж доля пройдена й прожита.
Маршрут обмежиться в житті
Від ліжка ближче до корита.
Поїв поспав і знов поїв
І з дня у день дорога бита.
Цікава старість безтурботна,
Лишень до старості б дожити.
15.02.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Штука