Гриць проснувся, ще в постелі,
Звів він очі аж до стелі.
Голова ніби вата,
Схожу до кума, до Кіндрата.
Сьогодні вільний я, субота,
А в суботу, яка робота.
Піду до кума похмелиться,
Води джерельної напиться.
А завітав Гриць до шинкарку.
Випив дві і третю чарку.
Трошки ніби він напився,
Показалось - похмелився.
Встав, поправив піджачок
Хапнув чуть на посошок.
І додому йти зібрався,
Тай на двері напоровся.
Потер лоба, помацав бік,
Я ж тверезий чоловік.
Йде хвилясто по дорозі,
І побачив він на розі.
Кума Кіндрата, його спину,
Кум тримався за деревину.
Щось мурликав, щось молов,
А до Гриця ні гогов.
Кум Кіндрате, будь здоров!
Тепер тебе я тут знайшов.
Кум Кіндрат озирнувся,
Як це тут я опинився.
Я ж йшов до тебе з ранку,
Але заскочив до шинкарку.
Для чого ранку пропадать,
Тай ковтнув я стопок пять.
Тепер я трошки заблудився,
Дуже добре, що ти зустрівся.
Допоможи мені стояти
Тепер підемо до моєї хати..
І обнявшись два пияки,
Побрели до Кінрата в хату.
Та не було там покою,
Жінка стріла з коцюбою.
І дала їм дві лопати,
Для моркви грядку прокопати.
Коли захочете похмилиться,
Тоді дам води напиться.
Мораль:
Горілочка подруга,
Звела з ума два друга.
******
Дурак дурака, Бачить здалека.
********
Скажи хто твій друг,
Я скажу, хто ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Сокол