Внуки козаків
Ми стоїмо, хоч змучені і кволі, –
Рятуємо Європу і себе,
Бо душі наші потребують волі,
Хоч маємо загрозу із небес:
Ракети без жалю нас б’ють щоночі,
В печалі чорній ранки наші й дні.
Вони єство людське безмовне точать,
Тому й живем в реальності сумній.
Але ніколи дух наш не зламати –
Дістався нам він з далечі віків –
Уміємо удари ці тримати,
Адже ми внуки славних козаків.
13.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2024
автор: Ганна Верес