шлю поцілунки в космос наш


Негоже  мучитись  поету
біля  розкритого  вікна,
дай  спокій  скромному  портрету,
налий  червоного  вина.

Лови  думки  ласкаво-скромні
котрі  нашіптує  весна.
Я  теж  з  бокалом  на  балконі,
шлю  поцілунки  в  космос  наш.

Хай  твій  привіт  летить  скоріше,
на  вогник  серця  і  свічі.
я  і  рядком  тебе  потішу
про  те,  як  сам  давно  мовчиш.  

Вино  пригубимо  за  те  що
в  коханні  є  життя  і  суть.
А  наші  думи  в  теплий  вечір
у  зустріч  нас  перенесуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2024
автор: Полісянка