Не прості ми: воїни на полі бою
Із злом, нахабством, зі слізьми й журбою,
З тим, хто краде, все губить, убиває.
Ні сорому, ні страху він не має.
Як той павук, снує навколо змови,
І за спиною строїть людям кови,
Всім тим, що вірно так його любили,
І аж, навстіж, серця йому відкрили.
За справедливість, честь завжди говорить,
Здається мудрим, «добре» діло творить.
Віру і любов, вірність і надію
Не даймо в руки цьому «добродію».
Бо вилізло лукавство – впала маска:
Слова, обіцянки – все блаж і казка.
Не даймо, браття, нас заворожити,
І повернути ворогу служити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2024
автор: Тріумф