Мовчання вбиває… Чи крик, чи байдужість?
Немов гільйотина, розтрощить любов,
Красу неймовірну між проявів стужі…
Даремне чекання, все гине, агов!
Мовчання вбиває… Насуплена гордість
Щоразу диктує як жити тобі…
А хочеться просто знайти при нагоді
Твій погляд, нехай і приносить він біль.
Мовчання вбиває… Десь загнана мужність
Усілася в кут, ледь жива, гомонить.
А серце все просить слова невмирущі,
Лишень відгукнись, полони мої сни.
Мовчання вбиває… Нахабно і зверхньо,
Пророчить постійно згорання пусте.
І смерчем змітає з душевних поверхонь
Осяйні дарунки, що Бог нам простер.
17:37, 01.12.2018 рік.
Зображення: http://www.logosaum.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2024
автор: yusey