Гнали баба з дідом,
Зранку самогонку,
Він давився хлібом,
Їй кричав (вдогонку)
*
Скакаєш, як білка,
Літаєш мов бджілка,
Та ні, вже, як шкапа,
І досі ж не крапа!
То чим промочити?
Не хочеться й жити…
Вона ж гонориста,
Слова, як намисто,
Розси́палось в хаті,
Що склад, то вже мати.
Спітніла, присіла,
За мить вже й зраділа,
- Бач крапа, безвусий,
Хоч ти, мені й милий,
Пора, на спочинок,
Дай пару хвилинок,
Хай втіху відчую,
Сама посмакую.
І швидко до банки,
А зір куртизанки,
Не вмітила тряпку,
На (морді), вмить тертка,
Ото зашпортнулась,
Як лід послизнулась,
Напій на підлозі,
Як встать та й не в змозі.
Дід півником скаче,
Життя це собаче,
Вгодити не вмієш,
Про нічку, бач, мрієш,
Як ти та й до мене.
І я, так до тебе!
Підняв, все ж дружину,
Ловив без спочину,
З підлоги в долоньку,
Схилив голівоньку,
Хоча й помаленьку,
Та сьорбав сивеньку.
А баба ж мовчала,
Вона добре знала,
Хоч горло стискав сміх,
Сміятись певно гріх,
ЗмовчАти саме час,
Труїзм й погляд погас,
-Нам треба змиритись,
Навіщо сваритись!
Сказала так тихо,
- Але ж, це не лихо!
Хвалить звісно важко,
Ще раз зварю бражку,
Чуй дід, не журися,
Не злись, усміхнися,
Твій погляд не ласий,
Тож знову заквасим!
Надворі вже днина,
Дід спав мов дитина,
Вона ж не дрімала,
Фермент добавляла.
*
Не зраджує мету,
Усі ж, ліки на спирту,
Сто грам -не завада,
Любу́, знищить ваду!
10.02.2024р
В 13.40 вставлена
картинка з інтер.
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: Ніна Незламна