Не згадуй Боже Ймення надаремно –
Хай то хоч Дух, хоч Син, а чи Отець!
Якщо в душі твоїй і досі темно,
Для Нього досі ти - духовно мрець.
Існує лиш один шлях воскресіння –
Твоє відверте й щире каяття:
Воно надасть душі твоїй спасіння
Й пове́рне її з пекла небуття.
Але не вір підступним лицемірам,
Котрі мовчать про той вантаж вини,
Якої нанесла твоя зневіра
Усім, хто звуться «Божії сини»!
Підступне зло, що променіло з тебе,
На їхні плечі падало в ту ж мить.
Бо все нечисте скупчується в небі
І прагне землю злочином залить.
Оті сини стоять за всіх в проломі
Й планету бережуть від зливи зла,
Аж доки ваші витівки їх зломлять
(ось так до вас війна і приповзла!).
Запам’ятайте, світом править нечисть:
Дияволом його в народі звуть.
І доки ще йому хтось суперечить –
То й люди доти на землі живуть!
Тоді є мир і злагода на світі,
Добробутом наповнені міста.
Але коли втрачають Божі діти
Останні сили й зціплюють вуста –
Тоді вривається на землю вихор,
І зло влаштовує тут свій банкет –
Гарцюють грізно всюди горе й лихо:
По all-inclusive повний вам пакет!
Якщо вуста пророків замовкають,
То тишу розтинає залп гармат.
Як з рук мечі духовні випадають –
То треба брати в руки автомат!
Та коли хочете близької перемоги,
З долівки меч духовний підійміть,
Свої провини принесіть до Бога
І у синів* пробачення просіть!
[i]синів[/i]* - звісно, Божих, бо у своїх проситимете за те, що привели на їхню долю війну у країну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: ПВО