ЧИ ТО Ж ТИ ПАН СВОЇХ ДУМОК,
Чи тільки раб, що інші скажуть,
Боїшся вбік ступити крок,
Чекаєш, що й куди накажуть …
Зібрались. Йдуть. Мов на парад.
Парад, та зовсім не з солдат.
Гримаса, театральний сміх.
Дозволене усе - не гріх.
Дивись! Один порушив стрій.
Ату його, якась нездара …
Убік виходити не мрій.
Ті, що убік – ті нам не пара.
Сидиш і втупився в екран?
Немов експерт чи мов баран?
Слова краплинами дощу
І ось кричиш вже: не прощу …
Кому? За що? Це лиш екран.
Екран – це неприродній стан.
Від цього просто утечи.
Ти не когось. Себе навчи …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: Дружня рука