Живу в ефемерному світі –
безкрило, приземлено, мляво
і зародки щастя зігріті
якимсь неземним псевдо сяйвом.
Змагання етап завершальний,
геть звузилась долі дорога.
Нікуди вже не поспішаю,
й дратує чиясь допомога.
Не ваблять призи і медалі,
й погода в душі не цікава.
Пасивність життя в ідеалі!..
Влаштовує – слово і кава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2024
автор: Полісянка