Не хоче твій вірус зникати з моєї системи,
Хоч що не роблю, не вдається зітерти його.
Прихований він і дієвий, розплавить всі клеми,
Напруга велика, розряд – оживає вогонь!
Дрижать капіляри від сили стрімкого потоку,
Неначе дух Тесли з’явився на цей феєрверк.
Вже іскри зібрались летіти на сяйну толоку,
Наводити лад чи поринути в хаос, чи верт.
Слабка протидія, нашестя флюїдів захопить,
Клонований вірус ще більше роз’ятрює щем.
Складаю до купи натхненно їх зовнішній опис,
Та де там – я маю програми для інших систем.
Мовчать сигнатури, безсилі вони в поєдинку,
Бо серце зрадливо не хоче забути твій шарм.
Хоч що не роблю, не збагнути енергію дику,
Вона і лікує, і творить суцільний кошмар.
12:27, 15.07.2018 рік.
Зображення: http://ewayaivy.blogspot.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2024
автор: yusey