грудень – натхненний художник – ґрунтує завзято
для чергового нового сюжету нове полотно
де поєднає сніги і небесні блавати
замисел визрів давно
зріють слова для твоїх і моїх монологів
і дожидають пори як засніжена озимина
жде проростання надія з-під снігу тривоги
ледь зеленіє вона
птах в піднебессі чорніє мов крапка в розмові
ми – оминаючи гострі кути – все ж зайшли у глухий
глянь – навкруги крижаніють сюжети зимові
білим вкривають замерзлі дахи
висне між нами розмова студена й льодиста
можна порізати губи тонкими крижинками слів
синьо дзвенять вони наче іскристе намисто
птах зависає в імлі
грудень єднає індиго із кобальтом льоду
і до пташиної крапки ось-ось підлетіли ще дві
отже в фіналі – три крапки у винагороду
зріють сюжети нові
_______________
Ілюстрація Gemini
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Сергій П*ятаченко