Світанок загорне в рулон темне небо,
Разом з зірками,поставить за піч,
Сонце розчеше простір своїм скреблом
І запалає мільярдами свіч.
Земля залікує гіркі свої рани,
Зазеленіють просторі поля,
Та тільки но ран не позбудуться мами,
Дітей найдорожчих прийняла земля.
На їхні могили прийдуть побратими
І келих піднімуть полинно-гіркий,
За тих,самих кращих,за тих хто був з ними
Коли йшли в рішучий і праведний бій.
Ось так виглядає чоло Перемоги,
Опіки,шрами і цвіт - сивина.
І мами з сльозами вклоняються в ноги
На чорних могилах донькам і синам.
Хто вижив той вкусить цей смак Перемоги
Гіркий як полин і солодкий як мед.
А далі чекає велика дорога,
Щоб йшла Україна Велична вперед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Малиновый Рай