НЕВРИ Й БУДИНИ

налетить  розкуйовдить  козацькі  чуби  очерету
і  шукай  цього  вітра  як  вітра  у  полі  лови
як  же  бути  на  зламі  епох  і  сезонів  поету?
як  не  втратити  тут  як  не  втратити  тут  голови?

у  міжчассі  сезонів  чекаємо  гостро  на  зміни
пливемо  крізь  розлом  у  плиткій  веремії  смутній
ми  ще  тільки  весну  запросити  прихилим  коліно
а  вже  наші  жінки  вже  стоять  по  коліна  у  ній

знов  блукають  закохані  в  млі  березневого  міста
мов  сліпі  одне  одного  прагне  знайти  цей  народ
з  тих  часів  коли  тут  ще  лежала  пустеля  дебриста
коли  неврів-будинів  тут  бачив  старий  Геродот

не  життя  а  всуціль  переломи  епох  і  перерви
в  день  останній  яких  ще  одна  нас  чекає  весна
мене  будять  будини  й  потроху  знервовують  неври
і  в  розломи  епох  зазирають  старі  племена

______________
Ілюстрація  Gemini

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2024
автор: Сергій П*ятаченко