Ви чули, як співають соловейки,
Як у вечірній час хрущі гудуть.
Ви чули клекоти лелеки,
Як бусленята на крило стають.
Ви милувалися ясним небом,
Сонця, місяця, зірок.
Були щасливі теплим літом
І коли притрушує сніжок.
Ви чули, як сміються діти,
Веселий галас дітвори.
І хочеться щасливо жити
На волі в мирі й без війни.
Та чорним вороном злетіла,
Московська нищівна чума.
Крилом Україну зачепила,
Руйнує й палить все до тла.
Та не всі це хочуть знати:
Вмирають села й міста
І як вмирають дома, хати,
Вмирають люди, дітвора..
В людських серцях тривоги б’ється,
Набатам будить увесь світ.
Чи чує світ, чи світ проснеться?
Чи береже московський гніт?
Лютий 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2024
автор: Сокол