Камінням засипана втомлено йдеш,
Піском обвітрена полуденним,
Приміткою стала до себе колишньої,
І кожен твій рух виглядає злиденним.
Прискорений темп уповільнення "Я",
Градація втоми щоденна ,
І тільки природи краса і життя
Пускає ще радість по венах.
Блукаю у хащах думок і страждань,
Туманними планами марю,
Бо вірю, що завжди не буде ось так,
Що вистачить жмені ще жару.
Не попелом стану – вогнем загорюсь,
Освітлюватиму себе щасливу,
Турботою кожен свій шрам огорну,
Приборкаю долю примхливу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2024
автор: Оксана Сом