На фігурку худу пил дорожний припав
І не скрив на обличчі красу.
Позивного Мала батальйонний надав
Бойовій медсестрі ЗСУ.
Відсирілий бліндаж і консерва на двох...
До солдатського звична слівця,
В сірій смузі, Мала, ти на зламі епох
Під вогнем бинтувала бійця.
Королеву в полях кулемет прикривав,
Обдували воєнні вітри.
А в затишшя букет біля ліжка стояв
Парамедика роти, сестри.
Допалити війна у вогні не змогла
Ще дитячі іскринки в очах.
Свою ношу сержант, непосида Мала,
Протягла на худеньких плечах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Леонід Луговий