Край навіки благий



Я  залишив  тебе  –
Нерозлучний  мій  друг,
Ти  стоїш,  держачи
Пуповинний  мій  круг.
Так  зріднилися  ми
В  дивовижних  казках,
Край  навіки  благий,
Серця  шлях,  мов  у  снах.
Закрутилось  життя  –
Падолист,  заметіль…  
Не  сумуй,  посміхнись,
Від  сопілочки  хміль.
В  пелюстковій  весні
Радість-спалах  душі,
Спадщиною  в  мені
Проявилось  кліше.
Хтось  за  руку  все  вів  –
Слід  в  стежинах  від  стоп,
Долі  нитку  я  плів,
Кроком,  десь  і  в  галоп.
Широта  автострад,
Сонячна  сторона,
Рідко  йшов  навмання,
Зверху  слухав  порад.
Чотки  пройдених  днів
Знову  переберу,
Тихо  вставлю  в  ессей  –
Погляд  вверх  на  юру
                                           В  Божу  дивлячись  даль,
Що  любов'ю  сповна;
Передбаче  скрижаль:
"Будь  в  спасінні  душа!»

В'ячеслав  Шикалович
01.02.2024  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Променистий менестрель