Не слідуй…

Не  слідуй…
За  бункерним  шибзиком-  він  сам  заблудився.
Пробі  з  минулого  нічому  не  навчився.
Мерлі  тирани  зіпають  йому  з  потаймиру,
Щоб  зупинився  та  дав  світу  миру.

Не  слідуй…
Бо  у  тебе  неофіта-пуйлонина,
Стане  головного  мозку  лише  одна  клітина,  
Та  незабаром  від  самотності  помре  й  вона,
А  після  неї  згодом  і  твоя  душа  коштовна.

Не  слідуй…
Адже,  прощення  завжди  має  ціну,
Чим  гірша  вина,  тим  вища  розплата.
Не  надійся,  що  крутопопи  тут  розгрішать  тебе  за  мзду.
У  Христа  за  війну  звершиться  потойбічна  відплата…
18.08.23.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: О. Хвечір.