Якщо ти хочеш мати хист пророка,
Почни казати правду без прикрас:
Усі суспільні вади і пороки
Без жалю щиро вистав напоказ!
«Навіщо нам те все? Яка в тім користь?
Щоб хистом хизуватись напоказ?»
Та, звісно ж, ні! Пророк – то ратоборець
І людям, що в пітьмі, дороговказ.
Він бачить те, чого не видять інші,
І землю від навали стереже,
Очей орлиних маючи пильніші,
Не в мить, коли кінь вражий заірже
вже за вікном твоїм, а ще завчасно –
Коли сам сатана замислює біду.
Пророк те бачить чітко й ясно
І словом б’є диявольську орду!
«І що ж йому дає такі таланти?»
Я вже сказав: лиш правдонька свята!
Коли ти в ній, то силою атлантів
Наповнюється вщерть душа проста.
І ти стаєш стійким легіонером,
Спроможним протистати силам зла,
Міцним, мов лев, і спритним, мов пантера –
Яка б змія у край не приповзла!
Але спочатку, леле, треба вчитись
Коритись Богу, совість берегти,
З лукавими ніколи не миритись
І по життю прямим шляхом іти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: ПВО