Я бачу, як згасає день, і неба синь темніє,
І мерехтливі срібні зорі осявають ніч,
Як прокидається світанок, і блакить ясніє,
І одягає дивовижною красою світ.
У сяйві весняно́го дня дере́ва зеленіють,
І прикрашає килим трав барвистих квітів цвіт.
Шумить для нас з тобою про кохання теплий вітер,
Торкає серце, наче струни, дивовижний світ.
Такі красиві сяють в небесах веселки барви,
Хмарки́ своєю білістю благословляють дні,
І на обличчях у людей усмішка тепла грає…
Я думаю: який прекрасний дивовижний світ!
Я чую, як в садах лунають ніжні переливи –
Птахі́в різноманітних гомінкий веселий спів.
Вони насправді кажуть: я тебе кохаю, милий!
З тобою хочу пізнавати дивовижний світ!
Я відчуваю, як торкає ніжно тіло вітер.
Проміння сонячне дарує теплоту мені,
І духмяніють нагідок та чорнобривців квіти…
Я думаю: який прекрасний дивовижний світ!
04.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: Martsin Slavo