А птахи мрією живуть
В краї незвідані летіти
Простором неба володіти
І мудрості пізнати суть,
А птахи мрією живуть.
До сонця тягнуться дерева
На скелях вирослі найвище
Пізнавши там, як вітер свище
Й скида зело в горнило мрева
До сонця тягнуться дерева.
І люди прагнуть висоти
У вільнім духа устремлінні
Пізнавши істину в терпінні
В минувшину не спалюють мости
І люди прагнуть висоти.
Таке земне у всих стремління
Пізнання світла й висоти
Лише нести свої хрести
Їм Богом дано на спасіння.
Таке земне у всих стремління.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2024
автор: Йосип Петрик