У ляльковому театрі
Один актор грає.
Всіх ляльок він політичних
Швидко оживляє.
Акт війни ..-
.то головний.
Тож з останніх сил
Запуска ракети, дрони
Він...
ізнов Один.
Гинуть люди від ракет.
І Палають хати
Всюд рида над сином
Тяжко, посивіла мати
То все фон..
спектакля того
Де один лише грає
Тільки от.
Біда..
Що й сам лялька..
Чи про це актор знає?
Його голос , усі рухи -
Не вільні, свідомі..
Вже й останній Акт прописан -
Рівняється Комі.
Отаке життя в ляльковім..
Отака от "Доля"
Вихід є. Спалить театр
Тоді встане Воля!
Оживится змарніле
Душа душі озветься
І всміхнеться , заясніє
Козацькеє серце!
Лише так.
А поки діти ще малі
Не знають
Що спектакль кривавий
Ті ж.. ляльки над ляльками..
Століттями грають
Ан. БУК-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2024
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)