Брудний сніг, середини зими
Тяжко стугонить дротами,
Тяжко лежить брилами
На обочині, мов погане життя,
Яке пробігає мимо
Не дивиться на цю картину
І не зважає на те, що зовсім
Не виконує свою функцію.
Не дає змістів, не дає думок
І лише зароджена тривога
Ширитися душею і не має ні межі ні кінця.
А сніг середини зими
Брудно існує у всесвіті міста
Тривога якого
Співмірна з моєю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: Андрій Толіч