Повіває вітерець
І війна триває.
Ну, коли прийде́ кінець
Їй же? Хто це знає?
Точно це ніхто не зна.
Може лиш гадати,
Як закінчиться війна
Й до якої дати.
Але певен кожен з нас
В тім, що все ж, та прийде
Цей такий жаданий час.
Сонце миру вийде
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей світлий час.
Ніде правди діти.
Та іще війна іде,
Точиться, триває,
Протікає та гуде,
Серце розриває.
Боремося ми у ній
За свободу й волю
В Україні дорогій,
За її ж і долю
Світлу, наче сонце-птах,
Що сія яскраво
У блакитних небесах,
Зігріва ласкаво.
Боремось. Не здаємось
Ворогам й повіки
У житті їм не здамось.
Певні ж, що навіки
Скінчиться страшна війна.
Край наш з неї вийде.
Мир, що рідна сторона
Жде, назавжди прийде.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: Євген Ковальчук