Сигнал тривоги, розриває душу,
І песик злякано спинився поряд,
Дивився в очі, більш додавши смутку,
Життя печаль, він розуміє потай.
Кажу, боїшся? То ж відразу лапу,
Мені подавши, відповів Дружок,
Удвох сиділи ми обнявшись зранку,
Й давив горлянку гіркоти клубок.
Великий Боже, недолугих спаси,
Тепер пізнали всю жагу до життя,
Усі зрівнялися в жахливі часи,
Тут зверхність зайва й гордовита пиха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: liza Bird