І знову кличе нас дорога,
І знову на душі туга,
За рідним домом і сім'єю,
За тим, що знищила війна.
Ми вдінемо важку броню,
Намажемо багнюкою лице,
Приготуємо до бою зброю,
А ще, заточимо свої слова.
Не бійся брате, я з тобою,
Не плачте мамо - повернусь,
Не пиячте батьку - Ви опора,
Не піддавайся сину - розлючюсь!
В тяжку годину - заспівайте,
Слова розвіють смуток Ваш.
В бою, брати, зі мною станьте,
Пізнає ворог пекла лють.
Пройдуть віка, складуть легенди
Про мужність воїнів добра,
Про порятунок всіх померлих,
Про те, що вільна в них душа.
А зараз кличе нас дорога,
Зараз треба проливати кров.
Щоб сталося у нас майбутнє
І діти були вільні від оков.
Присвячено зневіреним серцям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: Майстер Слова