Одного разу у Вічності, де Всесвіт,
у свою чергу, дух почав жевріти,
де промінь світла висвітлює той плескіт,
душі де шлях повинен нині зріти.
І він зростає, злітання ті безцінні,
той дух заплітатиме у куплети.
І щоб у світі новому, де "прозріння",
найвищого здобули в серці вплету!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: Lumen74