Чай і ти - у поєднанні,
Блиск очей – ми в сподіванні,
Враз ясніш, вже мерехтіння,
Закохати маєш вміння.
Серця стук веселий ллється,
І моя душа сміється,
Я тебе шукав повсюди,
Не веди, прошу до згуби.
Вкотре ти, мене дурманиш,
Не чекаю я омани,
Хоч надворі сніг лапатий,
Принесу букет до хати.
Квіточки кинув під ноги,
Не мав іншої дороги,
Бо ти тут і чай пахучий,
Вирок є - він неминучий.
Я каблучку приніс нині,
Ми удвох будем щасливі,
Посміхнись, подай надію,
Про сім’ю з тобою мрію.
Нехай в небі зірка рання,
Та й ясниться, до світання,
Ти ж мене радо стрічала,
Доля нас на вік з’єднала.
Вип’єм чай - солод єднання,
Чашу вірного кохання.
17.01.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2024
автор: Ніна Незламна