Вогонь не обпікає руки...
Так дивно... Холодно мені.
Мороз підступний по спині
Повзе-крадеться як гадюка.
А попіл землю сивиною
Немовби саваном вкрива.
Бідненька. Чи вона жива?
Чи відродиться під журбою?
Ще рік... як нескінчений потяг:
У скронях пульсом чути хід.
Знов обертається цей світ...
Ось шлях, прокладений по зорях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2024
автор: DIM