Мені приснилося сьогодні справжнє диво!
На землю чарівний проллявся дощ з небес.
Людині кожній він подарував краплину,
Малу краплину щастя. Чудо із чудес!
Із краплею усі по-різному вчинили:
Комусь вона надії сяєвом була,
А хтось уваги не звернув на ті краплини,
Тому що він, подібно сонцю, сяяв сам.
Ця крапля світла у чиїсь душі замерзла,
Неначе сяючий зробилась діамант.
Єдиної надії світло не померкне,
Краплина у душі розтане – прийде час.
Комусь цей чарівний маленький подарунок
Щасливий радісний світанок запалив,
Десь до життя єдина крапля повернула
Маленький паросток в посушливі часи...
Цей дощ приніс добро для кожної людини,
І довго сяяла веселка в небесах,
Як дощ ущух, – розвіялись усі хмарини,
І не лише у небі, а іще й в серцях.
Такий предивний сон, що після нього хочу
Я вірити, що добрим, світлим стане світ...
Зове нас мить ота чудова і пророчить:
Збудуємо життя казкових наших мрій!
27.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2024
автор: Martsin Slavo