( вірш до картини)
Чи на серці, час загоїть шрами?
Все життя моє переоране,
Ніби прірва тепер поміж нами,
Гіркі сльози полились гронами.
Все ж тримаюсь, хоч ятрять знов зради,
Тож знай сильна, побреду по полю,
Пам’ятатиму усі поради,
Не схилюсь, матиму ліпшу долю.
Зрадив раз, кажуть, зрадить і вдруге,
Чомусь очі напрочуд туманні,
По стерні йдеш, мабуть, знову грузнеш,
Пошкодуєш? Чи добре в вигнанні?
Джерело - душа,чому не в руслі,
Не відчув, мо» бажання до життя?
Чом піддався ти ще раз спокусі,
Не подумав, на жаль, про майбуття.
Віднайду мереживну стежину,
Споришеву й чаруючі квіти,
Прикрашу я рідненьку хатину,
Її сонце осяйно освітить,
З ним і час, злегка шрами загоїть.
17.01.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2024
автор: Ніна Незламна