Неначе вчора

Золотаве  кружляє  листя
Наша  двадцять  якась  там  осінь,
А  ти  гарна  така  ж  і  досі
І  така  ж  моя,  як  колись,  ти!
Ти  така  ж  подарована  Богом,
Коли  вдвох  -  то  й   не  страшні  війни:
Так  затишно  в  твоїх  обіймах
Забуваю  усі  тривоги.

Приспів:  

А  пам'ятаєш  той  хліб  із  сіллю
І  рушника  нам  -  до  ніг  батьки.
Неначе  вчора  було  весілля,
А  вже  рікою  сплили  роки.
А  пам'ятаєш  той  блиск  обручки
І  думку,  що  це  все  просто  сниться.
Дорослі  діти  вже,  не  на  ручках,
Та  ще  люблю  тебе,  як  колись  я.

Звісно,  різне  в  житті  бувало:
Було  радісне,  були  й  сльози.
В  найлютіші  мене  морози
Теплим  словом  ти  зігрівала.
І  нехай  уже  з  срібним  блиском
І  твоє  і  моє  волосся  -
А  ти  гарна  така  ж  і  досі
І  така  ж  моя,  як  колись,  ти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: MC_Yorick