Ти, що народжена блискавкою,
Ти, що напоєна піснею,
Ніжності стала колискою,
В руки упав інієм …
Сонце втопив у сутінки,
Світ обійняв вільхою,
Стали зірки – порушники
Квіткою моєю, примхою …
Час розірвав і викинув,
Відстань в ніщо витоптав,
Неначе риф виринув,
Неначе день вилетів …
Я - найдрібніший у Всесвіті,
Тож полетів з птахом я,
І не один, нас – безлічі,
І якщо ми, без страху я …
Тільки напоєна піснею,
Тільки убрана вільхою,
Так за тобою гризуся я,
Наче маля за зіркою …
Ти десь у ніч поділася,
Зовсім прозоро вбралася,
Може тому не зустрілася …
Може тому не озвалася …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: Дружня рука