Гляньмо! По засніженій доріжці,
Сяє сніг, як зореньки космічні.
Кинув щедро чарівник зимовий,
В білий килим діамант зірковий.
Трішки мороз щипає за щічки,
Дзвінко щебечуть милі синички.
Годі, принесу ще поклювати,
Піснею вам зиму прикрашати.
Враз із гілки снігурі злетіли,
Першість з гонором вони посіли.
Горді пташки́, такі особливі,
Тільки чомусь, не зовсім сміливі.
Зимна пора завжди дивовижна,
Сипле лапатий, сріблом іскриться,
Сонечко ніжить, лляє сльозинки,
Потім в кришталь, обе́рне краплинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: liza Bird