Виктор Шило. Расцарапал кожу…

расцарапал  кожу  
собирая  в  горсть  
пыльцу  роголистника  
на  ужин
за  спиной  камыши  
прижимаются  
к  тому  берегу  
что  тёпл
кукушка  уже  поёт  
так  далеко  
что  не  слышит  
как  моя  тень  
шёпотом  
растворяется  
в  воде

--

когда  кукушка  
замолкает
тишина  
медленно  
расходится  кругами  
на  поверхности  
каждого  звука
и  даже  раки  
не  высвистывают  
военные  марши  
на  горе  
и  под  горой

--

пение  кукушки
как  зеркало  без  амальгамы
ещё  надеешься  
увидеть  
себя
но  тёмное  пятно  
за  левым  плечом
постепенно  
становится
почти  черным

--

иногда  мне  кажется.  
что  песок  из  фильма  the  sandpit  generals  
и  песок  
на  котором  дарья  и  марк
занимались  любовью  
неподалеку  от  zabriskie  point
смешаны  
в  стеклянной  кукушке  
часов  
вечного  невозвращения

--

кукушка  исчезла  в  cookies  рассвета
затёртых  мерцанием  луны
и  день  потерял  свой  смысл

(Перевод  с  украинского)

--

роздряпав  шкіру  
збирав  у  жменю  
пилок  куширу  
на  вечерю
за  спиною  очерети  
туляться  
до  того  берега  
що  теплий
зозуля  вже  співає  
так  далеко  
що  не  чує  
як  моя  тінь  
пошепки  
розчиняється  
у  воді

--

коли  зозуля  
замовкає
тиша  
повільно  
розходиться  колами  
на  поверхні  
кожного  звуку
і  навіть  раки  
не  висвистують  
військові  марші  
на  горі  
під  горою

--

спів  зозулі
як  люстро  без  амальгами
ще  сподіваєшся  
побачити  
себе
але  темна  пляма  
за  лівим  плечем
поволі  
стає
майже  чорною

--

інколи  мені  здається  
що  пісок  із  фільму  the  sandpit  generals  
і  пісок  
на  якому  марк  і  дарія  
займались  коханням  
неподалеку  від  zabriskie  point
змішано  
в  скляній  зозулі  
годинника  
вічного  неповернення

--

зозуля  зникла  в  cookies  світанку
затертих  мерехтінням  місяця
і  день  втратив  свій  сенс

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003195
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 16.01.2024
автор: Станислав Бельский