П'ята година, палає обрій,
Біси поночі старались добре.
Свинцеве небо лежить на кручах.
Палає поле. Виродкисучі.
Полум'я біле валило градом,
Ніч обернули правдешнім адом.
Земля стогнала від їх ударів.
Пекельне свято в краю кошмарів.
В чорних окопах всі мали вмерти.
Коси ударів страшної смерті
Було, здається, не відвернути.
Тут вже нікого не має бути.
П'ята година, палає обрій.
Ми виповзаєм - від бруду чорні,
Ми відкриваєм холодні очі.
І грізна зброя в руках скрегоче.
І ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
Ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
І ми збираєм останні цинки,
Затяті й дикі, мов древні інки.
І ми рахуєм в рожках патрони,
І піднімаєм в повітря дрони.
І з обмороженими руками
Стоїм ми міцно в строю з братами.
Вогонь! Вогонь! Ми гукаєм хором
Під грізне лязгання клин-затворів.
Ходіть скоріше до нас, потвори!
Моря хотіли, ліси і гори?
Жінок вбивати і красти діток?
Прийшла і нам черга порадіти!
За ясні сльози, що лила мати,
Ми будем кожного з вас вбивати!
За наглу смерть, що прийшла за нею
Змішаєм кожного з вас з землею!
І ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
Ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
І нехай про наш бій не знають,
Хай імен, позивних не згадають.
Хай жінок нам не звідати ласки,
Хай згниють у землі наші каски.
Та забудуть про жах наші діти,
Хай живуть і уміють радіти.
Хай ніколи не стануть до бою,
Хай забудуть - як жити війною.
І не плачте, кохані, за нами -
Ми продовжимо жити синами.
Пощастить - обійдем пастки смерті,
І вернемось - живі, хоч і терті.
І якщо пощастить, вечорами
Не питайте що сталося з нами.
Не питайте про битви і втрати.
Ми не зможемо вам розказати.
І ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
Ми хрипим: Хай кінець настане!
Ми гарчим: Хай кінець настане!
Ми кричим: Хай кінець настане!
На руїнах збудуємо рай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2024
автор: МАКСИМ САЛЬВА