Як дум́ок політ втрачати гірко!
Вже баняк дірявий і не варить.
Я писав би в пам'ять під копірку
Віршики, есеї, мемуари.
Все незанотоване крізь дірку
Радо поспішає розсіваться.
Не запишеш - вилетить в кватирку
Майже вся ота невтомна праця.
Стільки дум корисних і глибоких,
Спогадів віддалені вершини:
Як дітей своїх блакитнооких
Виплекав на радість батьківщині.
Як лани колишуться хвилясті,
Як сумує сонях пелехатий.
Спробував у пам'яті відкласти,
Та забув, що я забудькуватий.
30 жовтня 2008 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2008
автор: Ігор Рубцов