***
Де ті покоси жита?
(мати про них співала)
Прагнуть країну вбити,
точать отрутні жала.
Плакати навіть нічим,
сльози лягли росою.
Війни лишають відчай,
смерть по житах косою.
Хто тут і що посіє?
Вирви заклякли в небо!
каїнів рід - в росії,
в зрадниках є потреба.
Пам'ять народна кличе
кращих синів до бою.
Давній козацький звичай:
з ворога — купи гною.
11.01.24.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2024
автор: Петро Корнійчук