Є у правди своя стежка,
Немов терня – гостра,
Захищати світлу правду
Завдання не просте.
Хтось залишив, хтось втікає,
Хтось просто нагадив …
Україно! Пробач убогим -
Тим, хто тебе зрадив:
Не любив, чи так покинув,
Як рідну дитину…
В твоїх шрамах - згустки крові -
Тут їх теж провина…
Мудрість права - так і каже, -
З чим прийшов, з тим - підеш!
Скільки б ворог не скаженів -
Долю не об’їде !
Твої вірні сини й дочки
За тебе – стіною!
Не зламати України
В лютому двобої !
Буде світла твоя доля -
Горе - подолаєм !
Заквітуєш, Україно,
Елітним врожаєм!
В. Ф. - 07.01. 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2024
автор: Веселенька Дачниця