Оздоблений цупкими хоругвами,
Із р́озмахом козацько-залихвацьким,
Окремий полк затерся між рядами
Контейнерів із мотлохом китайським.
Окремий він, чи ні, судить не буду.
А може "розокремлений"? Як рота?
Частина є? Тож, знайдуться і люди,
А там, диви, підтягнеться й кіннота.
Зате від генералів - повні штати,
А от, скажім, у т́олоці житейській
"За пляшкою нема кого погнати",-
Казав майор у формі міліцейській.
А орденів!!! Як плями на корові
Ті бляхи поліровані яріють.
Пливуть чини, вгодовані й здорові,
Аж перехожі в місті тетеріють.
Чи кров вони мішками проливали?
Чи у боях з міськими "вітряками"
Тих нагород у кошик назбирали,
Щоб бути "неформалами" між нами?
Можливо, їм немає рівних в славі,
Подивимось на те, що буде далі.
Хотів би я лишитися неправим
У вірші про "фанерних" генералів.
30 жовтня 2008 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100281
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2008
автор: Ігор Рубцов