Наша Доля покрита страданнями й полита кров’ю.
Наша Віра й Довіра нас погубила. Наша чистота совісті й трудолюбство затьмило наш розум. Наша пам’ять загублена, тому все прощаємо.
Я зветаюся до президента, слідчих, прокуратури й самих українців, вчинити суд над винуватими, що чинили й чинять злочини над Україною і українцями.
Немає суда, немає покарання, тай не буде покаяння і не буде прощення.
Без покарання зло не зупинити.
Я не требую смерті, я требую публічного вироку діячам трагедії над Україною, які розброїли українську армію, розікрали й розідрали на шматки Україну і тих хто присвоїв майно України, та обікрав український народ.
Українці, наша Доля й Воля в наших головох і в наших руках.
Січень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2024
автор: Сокол