Літній дощ, що пішов раптово
розігнав кораблі,
літній дощ, що пішов раптово
закохався й поніс її.
І любов, що була так сувора,
розтанула, мов би весною
знову вона повернеться,
і мов би любов то забава,
остання забава моя.
Дивний дощ капає з стріхи,
дощ, що узявся нізвідки,
і немов це останні хвилини,
він уже перестає шуміти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100272
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2008
автор: Плахов