"Так, навіки ця війна…"

*****                            

Так,  навіки  ця  війна
Вкрай  важка  мине.
Прийде  мир,  немов  весна,
Всіх  нас  огорне,

Наче  мати  немовля.
Буде  з  ним  уся
Наша  рідная  земля  –
Ти,  вона,  він,  я…

Будемо  ми  жити  з  ним
І  не  буде  ввік
Жоден  з  нас  уже  сумним,
Коротати  вік

Свій  увесь,  а  радість  та,
Що,  мов  квітів  цвіт,
Буйно  й  гарно  розцвіта
На  увесь  цей  світ,

Буде  в  кожного  із  нас
В  серці  та  душі.
Прийде  цей  прекрасний  час.
Мов  товариші

Чи  більш  –  друзі,  обіймуть
Й  інші  почуття
Світлії.  Із  ними  путь*
Власного  життя

Ми  верстатимемо  всі
Й  світ,  що  навкруги,
Квітнутиме  у  красі
Всій,  а  вороги

Підуть  з  нашої  землі
Вже  навік.  І  ми  
Всі  –  дорослі  та  малі
Щасними  людьми

Житимемо  у  краю
Ріднім,  дорогім,
Так,  неначе  у  раю,
Та  на  світі  цім.

*Путь  –  заст.  Дорога,  шлях



Євген  Ковальчук,  15.  11.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2024
автор: Євген Ковальчук