Похилилася калина, віти опустила.
Плаче наша Україна, бо втратила сина.
Сина втратила і доньку й діточок маленьких...
Рветься серце України. Плаче наша ненька...
Похилилася калина, бо біда довкола.
Горе нас усіх спіткало,
Як раніш ніколи.
Не іде дитя до школи, не іде в садочок,
Бо тривоги в Україні частіші, ніж дзвіночок...
Похилилася калина, та маєм надію,
Що підніме вона гілля - встане Україна!
Встане наша рідна ненька і розправить крила,
Бо на захисті у неї є Любов і Сила!
Відданість є і Надія, Міць, і Лють, і Воля,
Тож, чекає Україну ще щаслива доля!
Ми зберемо в кулак силу,
Станьмо брат за брата
І буде ненька-Україна МИРНА та багата!
💙💛🙏💙💛
Любов Вечірко
5.01.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Любов Вечірко