Горобці скачуть, дружно на тротуарі,
Деінде листя давно вже поруділе,
На лавці грає, дівчина на гітарі,
Поруч дитятко, тупцює надто сміло.
Під звук тужливий, вітер здіймає листя,
Поруч калина, мов зажурене дівча,
Хоча і ваблять диво - кетяги блиском,
Але ж на смак, як це чекання... гіркота.
Кроки маляти, ще не впевнені в русі,
Та ручки тягне, до горобчиків малих,
Бажання в погляді - пограймося друзі,
Щоб посміхнутись, звуків позбутись сумних.
Та прийшов тато, його ж мама чекає,
А він далеко, там де сонечко в імлі,
Гітара плаче, навпіл серденько крає,
Обом без нього, нам так сумно на душі.
Сказать не в змозі та шукає очима,
Вони удвох переживають важкі дні,
Не розуміє маля, в чому причина,
Чому в матусі, щодня очі повні сліз.
30 11.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Ніна Незламна