Війна, що йде у нас,
Безжальна та страшна,
Та прийде світлий час,
Коли мине вона.
Її ми ведемо
Супроти ворогів.
Здолать нас не дамо
Ми їм. До берегів
Країни миру ми
Таки допливемо
Й щасливими людьми
Вік житимем. Ярмо
Важке з душі навік
Ми знімемо усі
І жити будем вік
У щасті, у красі
Його усій. Воно
Увійде у життя,
Яке всім нам дано.
І ти, і він, і я –
Кожнісінький із нас
У мирі й щасті жить,
Коли нарешті час
Війни мине, щомить,
Вік буде. А війна,
Її печальний час,
Що нині ще мина,
Лиш згадкою у нас
Залишиться у всіх,
Щоб пам’ятали ми,
Що за веселий сміх,
Щоб ми жили людьми
Щасливими, колись
Боролись, щоби ввік
Кров, сльози не лились,
А був лиш мир повік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2024
автор: Євген Ковальчук