Грудневий день у мареві, чомусь,
Проснутись варто, чи знов дрімати,
Природа, у лавровому вінку,
Який спроможний, враз засихати.
Загрався, вітер з порваним листям,
Не хоче дерево покидати,
Руді краплі, як дрібне намисто,
Так мріяв сонечко привітати.
Пора, не та,чийсь шепіт лунає,
Враз гостро ріже, як громовиця,
Із болем восени серце крає,
Не встиг, він життям насолодиться
31.12.2024р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2024
автор: Ніна Незламна