Божого Нового рочку
білу одягла сорочку
Перша паняночка
білосрібна царівна Січня́ночка
вона снігом вкутує землю
пуховим руном гатить греблю
аби все у ґрунті зігрілося
до весни приготувалося
а тоді народилося
того хто не спить
у годівнички садить
та калини китичками
годує горобців із синичками
дятлів і голубів
ховає у стріхи від вітрів
сичі сороки і ворони
коли її воля
напхавши вола
всідаються під набундючені крони
а по тім
закривши очі
прикликає білих янголяток
що насипають
золотих зерняток
з них пластівцями
вистеляє доріжки
між небом і серцями
світлом вишиванки та мережки
відкриває сяйво
кожної життєвої стежки
шпилями сніжинки
бісерить кептар
прадавній дар
від прабабусі для дитинки
сніговими косами
танцює між солом'яними стосами
а тоді гукає хмаринки-ягнята
саджає їх на санчата
і летять від хати до хати
зимоньку дарувати!
Марія Дребіт
02.01.2024 Португалія
малюнок Марії Дребіт та ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: VIRUYU