Ми народжені Словом.
Лагідністю очей, в яких цілий Всесвіт змісту.
Колись ми й гадки не мали,
що сила думок і почуттів
власне і є сутністю невидимого Бога...
Бо лиш викохуючи любов - пізнаємо щастя взаємності!
Ми підставляємо плече, а нас підхоплюють дужі руки!
Ми обіймаємо молитвою, а нас захоплюють вічністю!
І це єдине, заради чого не зійдеш на даремно.
Єдине, що залишаючи, понесемо з собою.
02.01.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2024
автор: Іванюк Ірина